Як відомо, всесвітня фінансова криза боляче вдарила по всіх галузях економіки усіх країн. Не стала винятком і металургійна промисловість, де через брак оборотних коштів та інших негараздів розпочався затяжний спад. Звичайно ж, найлегше в цьому звинувачувати уряд нашої держави. Та чи так це? Незалежні експерти говорять, що Кабінет міністрів України на чолі з Юлією Тимошенко, незважаючи на об»єктивні труднощі, робить усе можливе, аби металургійна галузь не животіла, а працювала на повну потужність. Бо це і вагомі надходження до бюджету, нові робочі місця, гідна заробітна плата та соціальні гарантії працівникам галузі.
Ось і нещодавно Ю.Тимошенко в Маріуполі зустрілася з керівництвом гірничо – металургійного комплексу нашої держави і пообіцяла подовжити дію «Меморандуму взаємопорозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо – металургійного комплексу», підписаного в листопаді минулого року, строк якого закінчується 1 січня наступного року. Що тут мається на увазі? Згідно положенням антикризових заходів для цієї галузі, підприємствам ГМК відшкодовується ПДВ протягом п»яти днів, вартість коксуючого вугілля зменшується на 80 відсотків, а ще запроваджено пільгові тарифи на електроенергію та залізнично – транспортні перевезення. Окрім цього, Юлія Тимошенко запевнила присутніх в тому, що її уряд буде надавати державні гарантії під залучення довгострокових кредитів для проектів з модернізації ГМК.
Зрозуміло, що не лише Україна потерпає від негараздів гірничо – металургійного комплексу. «Дістається» тут і Російській Федерації, Казахстану, та іншим державам. Словом, кожна країна шукає свої шляхи виходу з, так би мовити, металургійної кризи. А ось в Україні вони вже знайдені.
Ваш кореспондент зустрівся з головою правління науково – технічного і виробничого комплексу «Енергосталь» Станіславом Леонідовичем Стасевським, який і розповів про перебіг подій у цій царині.
- Справді, нині держава намагається навести лад у металургійній галузі, - говорить С.Л. Стасевський. – Ось і нещодавно Ю.Тимошенко знову зустрілася з керівниками підприємств цієї галузі і, як мовиться, вкотре простягнула їм руку допомоги. Знову було досягнуто взаємопорозуміння і вітчизняні металурги, а також їхні «супутникові» контрагенти, до яких відноситься й наш комплекс, отримали вагому і своєчасну підтримку. Зокрема, і щодо розв»язання екологічних проблем. Бо не секрет те, що металургійна галузь є однією з головних забруднювачів навколишнього середовища. А вихід тут один – забезпечити необхідним очисним устаткуванням виробничі підприємства нашої держави. Але де взяти для цього кошти? Усе частіше керівники металургійних підприємств говорять про створення банку, який би стояв на захисті їхніх інтересі, у тому числі й інвестуючи екологічні проекти. Але проблема в тому, що зараз банкіри взагалі не дають кредитів і підприємства часто – густо працюють під гарантії іноземних банків.
На превеликий жаль, Кабмін України не може впоратися з такою ганебною банківською політикою, адже вона є прерогативою Президента України. А він у цей передвиборчий період у всіляких негараздах звинувачує усіх, крім себе. Та чи так думають виборці? – ось у чому питання.
Олег Ковпак.
|
Вітаю Вас Гість | RSS
